Для ТЕБЯ - христианская газета

Баллада о поминальной свече
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Баллада о поминальной свече


БАЛЛАДА О ПОМИНАЛЬНОЙ СВЕЧЕ.

Он живет среди нас тихим Вечным огнем
Под порывами ветра, под осенним дождем.
Он живет среди нас, но молчанье хранит,
Его сердце - огонь, его плечи - гранит.


Он ушел - не вернулся, уходя - обернулся,
Он смущенно, ободряя нас всех, улыбнулся…
Чей-то сын или прадед, чей-то внук или брат
Незаметный герой, безымянный солдат.

Он - свет дальних костров в непроглядной ночи,
Он - печальный огонь поминальной свечи,
Он - чертеж своих невоплощенных идей,
Он - дыханье своих не рожденных детей.

Половина Европы - его кровь - соль земли
От Москвы до Берлина его кости легли.
Может, чей то жених, может кум или сват
Безымянный герой, неприметный солдат.

Его голос - в колокольном стоне церквей
Его голос - стенанье курлык-журавлей,
Что крыла распустили над нами сейчас
Он один среди них… Он один среди нас…

Без приказа, что не отдал убитый комбат
Он шагнул из окопа то-ли в рай, то-ли в ад.
Он в атаку поднял новобранцев-ребят,
И упал лицом в снег безымянный солдат.

В снежном поле, с гранатой, один на один
Он с железным чудовищем счеты сводил.
Он навстречу чудовищу шел не спеша
И от близости смерти
немела
Душа...

Матерился, сжав зубы, грудью шел на таран
Он в неравном бою как былинный титан,
А потом, весь в бинтах, задыхаясь от ран,
Он в горячном бреду снова шел на таран!

А теперь он - костер в непроглядной ночи,
Он - бесценное пламя грошовой свечи.
И за тысячу четыреста дней и ночей
Над Россией зажглись миллионы свечей!


Под фанерной звездой неухоженный холм
Мне милее любых мавзолеев и догм!
Коль увидишь его – поклонись и молчи:
Тем затеплишь огонь поминальной свечи.

Хорошо, если б в каждом из нас, чуть горча,
Иногда зажигалась в его память свеча.
Хорошо бы под солнцем, вместо праздных речей
В его память зажигалось бы больше свечей.

Мы без памяти этой - просто трава,
Мы без памяти этой - Ваньки без родства,
Мы без памяти этой - никто и ничто,
Мы без памяти этой просто быдло в пальто!

Он живет среди нас, пока память хранит
Этот Вечный огонь, этот красный гранит.
Умиляться до слез на огонь не хочу.
Вас – прошу об одном: не гасите свечу!

Об авторе все произведения автора >>>

Царицына Полина, Рф, Москва
17 лет. 11 класс французской школы. Первый сборник стихов "Я есть" (издательство МАИ)вышел в январе 2005 года.

 
Прочитано 8123 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Алексей 2005-05-14 09:47:49
Душевно.... словно видишь...
 
Марина Т. 2006-06-05 09:08:01
Молодец! Не угаси огонь того дара, который дал тебе Госопдь.
 
Борис Романов 2011-03-17 21:39:44
Поленька просто чудо!
 
читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Мне открыл Господь на правду глаза (песня) - Виктор Шпайзер

Различные служения - Владимир Кодебский

С наивностью веры своей - Людмила Солма

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Поэзия :
Спешу простить . - Николай Зимин
Спешу скорей простить и полюбить , И прячась в складках зыбкого тумана , Всем существом пытаюсь позабыть Ошибки прошлого обмана . Иду один , невидимый толпе . Непризнаный , неведомый , забытый ... И лает пес холеный в поводке , Выпучивая взгляд свой нагло – сытый .

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Поэзия :
Покупать апельсины! - Олег Павловский

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - , тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум